Клопотання про дозвіл подати апеляцію до Верховного суду не є перешкодою для депортації із Великобританії

У судовій справі Geddes v Secretary of State for the Home Department [2024] EWHC 66 (Admin) Верховний суд заявив, що розглянута заява до Верховного суду не є перешкодою для депортації на тій підставі, що апеляція ще не була остаточно розглянута.

Фабула справи

У 2007 році, у віці 17 років, заявник був визнаний винним у нанесенні тілесних ушкоджень з наміром на заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю і засуджений до шести років позбавлення волі в колонії для неповнолітніх правопорушників.

У 2014 році міністр внутрішніх справ прийняв рішення про те, що його депортація сприяла суспільному благу відповідно до розділу 3(5)(А) Закону про імміграцію 1971 року.

Він оскаржив це рішення відповідно до статті 82 (у попередній редакції) Закону про громадянство, імміграцію та надання притулку 2002 року.

Суд першої інстанції відхилив його апеляцію 19 листопада 2014 року, і далі суд вищої інстанції зробив те саме 26 березня 2015 року.

Апеляційний суд відхилив апеляцію 20 жовтня 2016 року. Після продовження терміну, необхідного для надання юридичної допомоги, до Верховного суду було подано повідомлення про апеляцію.

Постанова про депортацію була винесена 19 вересня 2017 року, а заявник був затриманий 30 жовтня 2017 року з метою його депортації.

13 листопада 2017 року було надано тимчасовий захід, який перешкоджав депортації заявника з Великобританії, поки Верховний суд не розгляне його клопотання про дозвіл на апеляцію.

Судовий перегляд

Судовий перегляд був оскарженням наказу про депортацію, і заявник стверджував, що це було незаконно через його розгляд клопотання про дозвіл подати апеляцію до Верховного суду. Також було подано позов про незаконне утримання під вартою.

Головне питання у справі стосувалося того коли апеляція вважалася "остаточно вирішеною", як зазначено в розділі 104 Закону про громадянство, імміграцію та притулок 2002 року.

До квітня 2005 року позиція полягала в тому, що апеляція не вважалася остаточно вирішеною, поки не буде подана будь-яка подальша апеляція.

Позивач стверджував, що просте і буденне значення слів "остаточно вирішеною" повинно включати апеляції до Верховного суду.

Суд відхилив цей аргумент.

Висновки

Суд визначив два варіанти для людини в цій ситуації, перший полягав в тому, що міністр внутрішніх справ може з власної волі прийняти рішення не депортувати людину, якщо є заява у Верховному суді, що очікує свого розгляду.

Однак покладатися на це було б небезпечно. Натомість кожному, хто перебуває на цій посаді, було б краще скористатися другим варіантом, який полягає у поданні заяви про призупинення депортації до отримання результатів апеляції (звичайно, немає гарантії, що таке прохання буде задоволено).