Міністерство внутрішніх справ не знає, в якій мірі "містичний" штамп був використаний для видачі дозволу на в'їзд до Великобританії помилково

Громадянину Албанії помилково було дозволено в'їзд до Великобританії імміграційним службовцем, який використовував штамп, описаний офіцером Міністерства внутрішніх справ як "штамп, який регулярно зустрічається, але використання якого оповите таємницею". В результаті він не відповідав вимогам Апендикса ЄС. Такого висновку дійшов Верховний суд у справі Allaraj (EEA EFMs, admission, io's stamps) [2023] UKUT 00277.

Фабула справи 

5 грудня 2020 року заявник виїхав з Чеської Республіки зі своїм партнером, громадянином Чехії. Французький імміграційний офіцер поставив штамп у його паспорті, в якому говорилося, що він "прийнятий до Сполученого Королівства відповідно до Імміграційних правил (ЄЕЗ) 2016 року". Цей штамп був проставлений, оскільки заявник переконав співробітника імміграційної служби в тому, що у нього тривалі відносини з громадянином ЄЕЗ.

Партнеру позивача було надано статус Prе-Settled 15 січня 2021 року, а 15 травня 2021 року Апеляційний подав заявку за схемою EU Settlement Scheme. Пара одружилася 4 серпня 2021 року, вони планували зробити це раніше, але реєстрація шлюбу була відкладена через пандемію.

Заявка апліканта була відхилена 22 грудня 2021 року. Для відмови були вказані дві причини, перша полягала в тому, що у заявника не було "відповідного документа" в якості постійного партнера громадянина ЄЕЗ. Друга причина полягала в тому, що доказів було недостатньо, щоб показати, що вони мали тривалі стосунки до 31 грудня 2020 року або що вони тривали після цього.

Його апеляція була задоволена судом першої інстанції, оскільки суддя дійшов висновку, що відносини були міцними і що це було 'ключовим питанням'. Міністерство внутрішніх справ подало апеляцію, стверджуючи, що штамп не є "відповідним документом", а імміграційний службовець не має повноважень впускати заявника до Великобританії.

Суд вищої інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив правову помилку, не розглянувши питання про те, чи був у заявника "відповідний документ" для цілей імміграційних правил, оскільки його дозвіл на проживання був виданий до дати Brexit. Було визначено, що рішення має бути переглянуто Вищим судом.

Рішення Вищого суду

Два питання, які треба було вирішити, були:

- чи був штамп у паспорті заявника відповідним документом (як визначено в Апендиксі EUSS і вимагається для подання заяви про довгострокове партнерство відповідно до цих правил); і

- чи відповідали штамп і рішення співробітника імміграційної служби поставити штамп спрощенню посвідки на проживання.

Позиція міністра внутрішніх справ полягала в тому, що штамп був проставлений в паспорт помилково і що він не є ні відповідним документом, ні доказом спрощення посвідки на проживання. 

Заявник не подавав заяву на отримання сімейного дозволу або посвідки на проживання (обидва "відповідні документи") у порядку, передбаченому правилом 21 Правил імміграції (Європейська економічна зона) 2016 року.

Стверджувалося, що співробітник імміграційної служби, що працює на кордоні, не був уповноважений видавати жоден з цих документів. 

Дозвіл на проживання для сім'ї може бути виданий тільки співробітником з оформлення в'їзних документів (тобто заява подається за межами Великобританії і повинна бути задоволена до прибуття до Великобританії), а також дозвіл на проживання, який видається міністром внутрішніх справ (тобто для заяв зсередини країни, рішення по яким приймає UKVI).

Заявник стверджував, що штамп був дозволом на проживання, виданим міністром внутрішніх справ. В якості альтернативи, він свідчив про те, що міністр внутрішніх справ сприяв його проживанню на дату виходу Великобританії з ЄС.

Верховний суд дійшов висновку, що штамп не є відповідним документом, і тому апеляція відповідно до регламенту була відхилена.

Друга підстава для апеляції також була відхилена на тій підставі, що дозвіл на проживання заявника у Великобританії не був виданий до закінчення перехідного періоду. 

Це сталося тому, що він не подавав заяву на отримання посвідки на проживання або сімейного дозволу. Крім того, він не міг підпадати під дію схеми EU Settlement Scheme, оскільки його шлюб відбувся після закінчення перехідного періоду (після 31 грудня 2020 року).

Висновки 

Сподіваємося, що містер Алларадж зможе отримати посвідку на проживання на іншій підставі. 

Крім цього, залишається багато питань з приводу цього штампа, ні на один з яких в цьому рішенні немає відповідей. 

Ми підозрюємо, що ведення документації в Міністерстві внутрішніх справ означає, що відповіді можуть залишитися таємницею, так само як і походження самого штампа.