Співробітники імміграційної служби не зобов'язані підтверджувати вашу історію

Процедурна справедливість не вимагає, щоб співробітники міністерства внутрішніх справ вживали заходів для підтвердження показів та інформації особи, перш ніж скасовувати її дозвіл на проживання за порушення візових умов. Так постановив Високий суд у судовій справі R (on the application of Pereira Campos) v Secretary of State for the Home Department [2022] EWHC 3299 (Admin).

Фабула справи

Містер Перейра Кампос в'їхав до Великобританії як турист у листопаді 2021 року, повідомивши імміграційних службовців, що планує відвідати друзів на 10 днів. У лютому 2022 року під час візиту правоохоронних органів за місцем проживання з'ясувалося, що він працював у Великобританії.

Його допитали у своїй спальні, де імміграційні службовці помітили реєстраційний журнал, в якому він був зареєстрований як зареєстрований власник мотоцикла, придбаного через вісім днів після його прибуття.

Мотоциклетний шолом і черевики лежали поруч. Його мобільний телефон був оглянутий і виявлено додаток для працівників Deliveroo і фотографію, на якій він в шоломі стоїть біля мотоцикла. Було помічено, як він відсував ковдру з ліжка, щоб прикрити якийсь одяг Deliveroo.

В інтерв'ю пан Перейра Кампос заперечував, що працює. Він сказав, що мотоцикл був зареєстрований на ім'я його друга, який мав "проблеми зі страховкою", що додатком Deliveroo користувався інший його друг, і що черевики та одяг не були його.

Поліцейські йому не повірили і затримали за підозрою в роботі без дозволу. Потім вони скасували його дозвіл на в'їзд до Великобританії на тій підставі, що він порушив умови своєї візи.

Містеру Перейрі Кампосу було вручено повідомлення за статтею 120. Його першою відповіддю було просте прохання про добровільне повернення на батьківщину. Але пізніше він змінив свою думку і через адвокатів в судовому порядку подав заявку на перегляд рішення про скасування його візи і подальшому триманні під вартою.

Проблеми

Підстави для оскарження змінювалися з плином часу. Спочатку пан Перейра Кампос стверджував, що це процедурна несправедливість, оскільки йому було відмовлено в перекладачі і його не допитували до скасування візи. Цей аргумент було відкинуто після того, як було надано стенограму допиту та свідчення візових офіцерів.

На момент судового розгляду він стверджував, що скасування візи було ірраціональним та/або процедурно несправедливим, оскільки в доказах було кілька "прогалин". Імміграційні службовці повинні були вжити заходів, щоб підтвердити його розповідь, наприклад, опитуючи друзів, яких він ідентифікував, або зв'язавшись з компанією Deliveroo.

Він також стверджував, що офіцери були "агресивними, грубими, залякуючими та загрозливими", і що не було жодних доказів того, що він був попереджений.

Висновки суду

Суддя відхилив ці аргументи.

Було встановлено, що докази не тільки не містять прогалин, але разом із відповідями та поведінкою пана Перейри Кампоса дають поліцейським право зробити висновок, що він працював незаконно.

Він мав справедливу можливість відповісти на висловлені занепокоєння, і не було зобов'язань розслідувати те, що суддя назвав "неправдоподібним" повідомленням.

Пан Перейра Кампос також міг би надати свідчення свідків або документальні докази, коли йому вручили повідомлення відподно до розділу 120. Він вирішив цього не робити.

Що стосується тверджень про поведінку офіцерів, то вони були також відхилені.

Заяви про грубість і залякування не були викладені в підставах для судового перегляду, а фігурували тільки в свідченнях, поданих після подачі позову.

Натомість суддя посилався на стенограму допиту того часу, яка не містила жодних доказів недоречного допиту.

Пан Перейра Кампос підписав це в той час і ніколи не заперечував його точності.

У будь-якому випадку не було жодних доказів попередження, але для первинного адміністративного інтерв'ю, подібного до цього, нічого не було потрібно, і закон Про поліцію та кримінальні докази 1984 року не застосовувався.

Сама відсутність попередження не зробила процес прийняття рішення несправедливим, оскільки пан Перейра Кампос був повністю обізнаний і міг відповісти на звинувачення проти нього.

Відповідно, суддя дійшов висновку, що скасування його візи та затримання на основі цього були законними.

Позов про судовий перегляд був відхилений повністю.